*[Цікаво про Цікаве ]*
Головна » 2018 » Березень » 8 » РОЗРОБКА ПРОГРАМИ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ
14:38
РОЗРОБКА ПРОГРАМИ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ

3.1 Мета та призначення програми моніторингу

 

Програма моніторингу довкілля (програма моніторингу) - сукупність послідовних завдань, що націлені на здійснення спостережень за станом навколишнього природного середовища, та механізм їх реалізації.

Цільова програма моніторингу повинна вміщувати ряд важливих науково-методичних обґрунтувань, головними з яких є: -обґрунтування площі дослідження, яка повинна включати всю зону   очікуваного техногенного впливу на всі компоненти середовища конкретної території; - обґрунтування на вибір системи моніторингу, в основі якої лежить аналіз і виявлення тих компонентів навколишнього середовища, на які виявляється або очікується техногенний вплив і забезпечення прогнозування змін навколишнього середовища; - обґрунтоване розміщення спостережної мережі моніторингу та обґрунтування періоду спостережень в системі моніторингу; обґрунтування режиму спостережень за кожним важливим компонентом навколишнього середовища або за відповідним екзогенним процесом в ньому. [6]

 

3.2 Влаштування моніторингової мережі на контрольованій території

 

Моніторингова мережа – це сукупність спеціалізованих пунктів отримання інформації (ПОІ), які мають обґрунтовану територіальну прив’язку, займають певну територію, ієрархічно пов’язані між собою, обладнані спеціальними спорудами та пристроями, пов’язані з транспортною мережею і призначені для отримання (одноразового, періодичного або постійного) інформації про стан контрольованих об’єктів. Моніторингова мережа має ієрархічну структуру.

Опорний полігон – це ПОІ, який охоплює частину району або район повністю і призначений для вимірювання з певною періодичністю базових показників стану земельних ресурсів, які описують район в цілому.

Опорний полігон відповідає локальному рівню спостережень і обладнується на типовій (опорній) ділянці, яка зазвичай відповідає ґрунтово-геоморфологічному району. На опорному полігоні виявляються основні закономірності і механізми розвитку певних процесів, проводиться найбільш повний комплекс спостережень.

На території встановлено два опорних полігони.

Фоновий полігон – це ПОІ, який  влаштовується на території в межах регіону, яка не зазнала техногенного впливу. Метою встановлення таких полігонів є можливість оцінки ступеня техногенної трансформації регіону в цілому. Фонові полігони, по можливості, розташовують на природоохоронних територіях.

На території  встановлено два фонових полігони.

Детальний полігон – це ПОІ, який розміщується на найбільш типових ділянках другого порядку з метою вивчення базових процесів, в межах підрайонів, у зонах несприятливих природних явищ та в місцях інтенсивного техногенного впливу.

На території було запроектовано 22 детальних полігонів. У І та ІІ районах 11 полігонів.

Моніторинговий стаціонар (пост) проектується в межах регіонів третього порядку з метою контролю їх базових показників, з врахуванням техногенного забруднення, а також природного фону. Прикладами таких ПОІ є ґрунтовий стаціонар, гідрометричний пост, метеорологічний пост, геофізичний пост і т.д.

На  території було розміщено 31 моніторингових пости, які розміщені на вугільній шахті, в населених пунктах, на території цементного заводу, біля АЗС, на овочевих сівозмінах, на звалищі твердих побутових відходів, біля господарських дворів, очисних споруд та цукрового заводу.

Точки (пункти) моніторингових спостережень (ТМС) – це точки вимірювань або відбору зразків, які розташовані систематично або у формі поперечника (ряду точок). Функціональне призначення точок моніторингових спостережень – це площове або лінійне охоплення території, яке підлягає моніторингу, а також її частин. Відстань між точками визначається показниками та напрямком досліджень. В середньому при лінійному розташуванні відстань між точками моніторингових спостережень приймаємо 100-220 м, при площинному – 500-1000 м. [10]

На території розміщені всього 18 точок моніторингових спостережень.

Розміщення всіх ПОІ на даній території представлено на карті-схемі розташування локальної мережі моніторингу земель (див. графічні матеріали «Карта-схема розташування локальної мережі моніторингу земель»). Квазідистантне площове розміщення мають ТМС 7-18 на овочевій сівозміні, ТМС 1-6 лінійно розміщені в заплаві річки та біля автомобільної дороги.

 

3.3 Програма спостережень за навколишнім середовищем

 

Згідно з концепцією Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, моніторинг стану навколишнього середовища проводиться щодо: атмосферного повітря, води, біологічного різноманіття, лісів, землі, поводження з відходами, фізичних факторів впливу, геологічного середовища.

Важливим питанням в розробці програми спостережень є вибір та обґрунтування переліку моніторингових показників для кожного опорного та детального полігонів,  кожного моніторингового  поста та точки.

Моніторинг стану вод проводиться щодо поверхневих вод суші, у тому числі природних та штучних водойм, водостоків та інших об’єктів поверхневих вод, підземних вод, у тому числі питних, мінеральних, промислових, термальних та їх родовищ, ґрунтових вод, джерел та систем постачання питної води.

Моніторинг стану атмосферного повітря проводиться в межах населених пунктів і територій природно-заповідного фонду та рекреаційних територій щодо атмосферних опадів, джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Моніторинг стану земель проводиться щодо забруднення земель різного призначення, у тому числі земель населених пунктів, негативних процесів, пов’язаних із зміною родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, зміни ландшафтів, зумовленої землетрусами, карстом і т.д., а також процесами, пов’язаними з утворенням ярів та активізацією зсувів, небезпечного підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення) на території населених пунктів.

Моніторинг стану геологічного середовища проводиться щодо екзогенних та ендогенних геодинамічних процесів, у тому числі визначення їх просторових та видових характеристик активності проявів та геохімічних показників, в тому числі визначення вмісту та поширення природних та техногенних хімічних елементів, їх сполук; геофізичних полів, в тому числі фонових та аномальних; підземних вод, в тому числі оцінки ресурсів, їх гідрогеологічних показників і властивостей. [6]

 

3.3.1 Програма контролю стану ґрунтів.

 

Об’єктами  ґрунтового  моніторингу  виступають  основні  типи, підтипи,  фони,  види  і  різновиди  ґрунтів,  які  підбираються  у  межах  ґрунтової  провінції  і  максимально  відображають  різноманітність  ґрунтового покриву, усі рівні антропогенного навантаження.

В умовах сільськогосподарського виробництва в ґрунт цілеспрямовано вносять значну кількість мінеральних та органічних добрив, засобів захисту рослин, меліорантів, стимуляторів росту рослин тощо. З рідкими та твердими побутовими і промисловими відходами, стічними водами, викидами промислових підприємств та автотранспорту в ґрунт потрапляють поверхнево-активні речовини (ПАР), поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), важкі метали, нафтопродукти. Високий вміст у ґрунті важких металів небезпечний для людини. Діагностика території на рівень вмісту важких металів – необхідна умова можливості використання земель. Важкі метали можуть потрапляти в ґрунти, що використовуються для сільськогосподарських потреб в процесі їх інтенсивної експлуатації.

Ґрунт може бути чинником поширення та передачі людині інфекційних захворювань.

При моніторингу земель проводиться хімічний аналіз ґрунту, який включає аналіз ґрунтових зразків за агрохімічними показниками N, P, K, гумус та ін.;  аналіз на наявність мікроелементів: бору, молібдену, міді, цинку, кобальту, нікелю та ін.; аналіз на наявність важких металів: кадмію, ртуті, свинцю та ін.; аналіз на залишкову кількість пестицидів тощо.

Крім хімічного аналізу виконують ряд спеціальних бактеріологічних, водних, фізичних, агрохімічних, радіологічних, токсикологічних та ін. досліджень ґрунтів в залежності від особливостей контрольованих земель. Всього для контролю стану ґрунтів розроблено та використовується близько 120 показників. [8]

Програма контролю стану ґрунтів розроблена до даної території наведена в додатку В.

 

3.3.2 Програма контролю стану підземних та поверхневих вод

 

Моніторинг поверхневих вод – це система послідовних періодичних спостережень,  збору  та  обробки  інформації  про  стан  водних  об'єктів, прогнозування  можливих  змін  якості  води  та  розробка  науково обґрунтованих  рекомендацій  для  прийняття  управлінських  рішень  щодо покращення стану відкритих водних об’єктів. Основними  завданнями  моніторингу  поверхневих  вод  є спостереження, оцінювання та прогнозування змін якості води у відкритих водних  об’єктах.  Система  моніторингу  поверхневих  вод  є  інформаційно-аналітичною і не містить в собі елементів управління. При цьому, вона є необхідною  складовою  частиною  державної  системи  управління навколишнім середовищем і регулювання його якості. [2]

Основною  метою  налагодження  системи  спостережень  за  рівнем забруднення  водних  об'єктів  є  одержання  достовірної  інформації  про природну  якість  води  та  аналіз  змін  якості  води  під  дією  антропогенних факторів.

При хімічному аналізі води створюється паспорт стандартного хімічного аналізу води, що складається з попередньо отриманих результатів. Він включає такі показники: місце відбору проби, лабораторний номер, умови та глибина відбору у метрах, дата відбору проби, дата доставки проби в лабораторію, дата виконання аналізу, фізичні властивості, водневий показник рН, окислюваність, твердість загальна, карбонатна.

Для проведення вимірювання показників моніторинговий полігон (пост) має бути оснащеним сучасним контрольно-вимірювальним обладнанням (логери, аналізатори, тестери тощо), а моніторингові лабораторії спектрометричним обладнанням, рідинними хроматографами та іншими приладами, що забезпечують високу точність, оперативність і достовірність аналізу. [8]

Програма контролю стану підземних та поверхневих вод наведена в додатку Г.

 

3.3.3 Програма контролю стану повітря

 

Під  моніторингом  атмосферного  повітря  мають  на  увазі інформаційно-технічну  систему  спостережень,  оцінювання  і прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря та надання на цій основі рекомендацій щодо заходів з охорони атмосферного повітря.

Забруднення атмосферного повітря відбувається від стаціонарних та від пересувних джерел забруднення.

Від стаціонарних джерел найбільшими забруднювачами повітря є промислові підприємства. Викиди промислових підприємств впливають на мікрокліматичний і санітарно – гігієнічний стан навколишнього середовища. Найбільший негативний вплив промислових підприємств відчувають урбанізовані території і саме масиви, прилеглі до промислових підприємств з навітряної сторони. 

Спостереження  за  станом  атмосферного  повітря  та  вмістом забруднювальних  речовин,  у  тому  числі  радіонуклідів,  здійснюють 3 суб’єкти  державної  системи  моніторингу  довкілля:  МНС (зокрема, Державна  гідрометеорологічна  служба),  Мінприроди  (Державна екологічна інспекція), МОЗ (санітарно-епідеміологічна служба).

Забруднення повітряного басейну автотранспортом здійснюється за рахунок відпрацьованих газів автомобілів, картерних газів, вуглеводнів в результаті випаровування палива з автомобілів та баків цистерн АЗС. Крім того, автотранспорт здійснює  фізичне забруднення - теплове та шумове. При здійсненні моніторингу повітряного басейну території зазвичай проводять відбір проб повітря на полігонах, стаціонарах, підфакельних постах тощо, після чого виконують аналіз відібраних проб у лабораторних умовах.[3]

Програма контролю стану повітря наведена в додатку Д.

 

3.3.4 Програма контролю стану рослинного покриву

 

Дослідження розподілу забруднюючих речовин у природних середовищах, циклів їхньої міграцій і трансформації в біосфері мають велике значення для оцінки і прогнозу екологічних наслідків впливу антропогенних факторів на земельні ресурси.

Забруднення пестицидами, радіонуклідами атмосфери, гідросфери та біоти свідчать про те, що ці речовини знаходяться в постійному русі, переходячи з одного природного середовища в інше.

Однією з проблем сільського господарства є забруднення  агробіогеоценозів при використанні пестицидів. В умовах інтенсивного застосування створюються передумови для їхнього нагромадження в ґрунтах, а також в інших об’єктах навколишнього середовища, що становить небезпеку безпосередньо для здоров’я людини.  

Моніторинг земель за станом рослинності здійснюється шляхом спостережень за характером розподілу рослинного покриву на контрольних і фонових (еталонних) майданчиках та шляхом дослідження хімічного складу рослин. Майданчики розташовуються на ділянках з наявністю найбільш типових для території об’єкту ландшафтів з урахуванням необхідності контролю відповідних техногенних об’єктів. В межах кожного виділеного ландшафту закладається по дві контрольні ділянки з різним ступенем техногенної дії – в центральній частині землекористування поблизу контрольованого об’єкту, де ступінь деградації рослинного покриву максимальний і на його периферії, де ступінь порушення значно менший.

Для контролю стану природної та сільськогосподарської рослинності, вмісту в ній залишків мінеральних добрив, пестицидів та важких металів на землях сільськогосподарського та лісогосподарського призначення розробляється програма контролю стану рослин. [8]

Програма контролю стану рослинного покриву наведена в додатку Е.

 

3.3.5 Програма контролю стану геологічного середовища

 

Призначенням  системи  моніторингу  ГС (МГС)  є  визначення тенденцій розвитку ГС і на основі цього – підтримка управлінських рішень з оптимізації ПТС. 

Основна  мета  моніторингу  ГС  полягає  в  оперативному  контролі стану  та  прогнозуванні  змін  ГС,  а  також  у  розробці  природоохоронних заходів на основі результатів моніторингових досліджень.

Для моніторингу розвитку екзогенних та ендогенних геодинамічних процесів, проявів сейсмічності та неотектоніки, геодинамічних явищ: суфозії, карсту, зсувів, осипів тощо, на контрольованій території розробляється програма контролю геодинамічних процесів. Серед несприятливих процесів у геологічному середовищі на території України моніторингового контролю потребують: сейсмічність, рухи земної кори, мочарі, активні зсуви, карст,поди та западини.

Сейсмічність Землі — схильність Землі або окремих її територій до землетрусів.

Мочарісті ґрунти або мочарі носять природно-антропогенний характер. Висока розораність, насиченість сівозмін просапними культурами та шаблонна система обробітку - основні причини, які призводять до збільшення площ з мочарами.

Карст – це процес розчинення чи вилуговування гірських порід поверхневими чи підземними водами і формування специфічного (поверхневого та підземного) рельєфу. Карстуванню легко піддаються: сіль, гіпс, вапняки, доломіти, крейда, мергель. В результаті карстових процесів утворюються такі форми рельєфу, як карри, лійки, улоговини, понори, шахти, печери, підземні ріки та джерела.

Поди та западини («блюдця») - зниження рельєфу округлої або овальної форми суфозійно-просадкового походження іноді заболочені. Застій води у таких утвореннях є причиною погіршення стану земель та може призвести до їхнього заболочування, погіршення продуктивних та інших властивостей.

Програма контролю стану геологічного середовища наведена у додатку Є.

 

3.4 Облаштування пунктів отримання інформації. Вибір і обґрунтування складу приладів польового і лабораторного контролю

 

Для виконання моніторингових робіт ПОІ різних рівнів обладнуються спеціальними пристроями та спорудами, які забезпечують доступ до ПОІ, відбір зразків, можливість проведення вимірювань тощо.

Відповідно до набору запроектованих і передбачених програмою спостережень ПОІ були обладнані наступним чином:

1. Обладнання на опорному полігоні: майданчик для відбору зразків ґрунту,  лізиметрична станція, майданчик для спостережень за рослинністю,  кущ п’єзометрів, поперечник для геофізичних досліджень, майданчик для визначення фільтраційних властивостей ґрунту, гідрометричний поперечник, свердловина на четвертинний водоносний горизонт, польова лабораторія Литвинова ПЛЛ-9, комплексний аналізатор стічних і природніх вод TROLL 9500, газоаналізатор багатокомпонентний ДОЗОР-С-М, газоаналізатор однокомпонентний ДОЗОР-С-М-Д,  метеомайданчик для відбору зразків, аспірацій ний психрометр, гідрометр.

2. Обладнання на фонових полігонах: аналогічне опорному полігону.

3. Обладнання на детальних полігонах: майданчик для ґрунтових досліджень, майданчик для визначення фільтраційних властивостей ґрунту, свердловина на четвертинний водоносний горизонт, стоковий майданчик, ділянка для фенологічних спостережень, поперечник для геофізичних досліджень, кювети з товщиною шару 41-50 см, гідрометричний поперечник, газоаналізатор багатокомпонентний ДОЗОР-С-М, сигналізатор-експозиметр термохімічний СТХ-17, титрувальне, Aquameter портативний аналізатор та інше лабораторне обладнання.

4. Обладнання моніторингових постів: майданчик для відбору зразків ґрунту, майданчик для спостережень за рослинністю, ділянка для фенологічних спостережень, гідрометричний поперечник, стальна паля для замірів рівня води, репери, газоаналізатор однокомпонентний ДОЗОР-С-М-Д, титрувальне та інше лабораторне обладнання.

5. При здійсненні контролю за станом ґрунтового та рослинного покриву на точках моніторингових спостережень були встановлені пункти для відбору проб ґрунту.

До приладів і приладдя польового моніторингового контролю належать: мірні стрічки і рейки; ґрунтові та водні самописці і логери; польові вологоміри, аналізатори та інші контрольно-вимірювальні прилади оперативного контролю; ручні бури і відбірники, батометр Молчанова, батометр Рутнера, фільтри, повітровідбірник «Компонент», Aquameter портативний аналізатор.

Для лабораторного контролю використовують: фотоколориметри, полум’яні фотометри, спектрографи, спектрофотометри, рН-метри, аналізатори оперативного контролю, реометри, ротаметри, титрувальне обладнання.

На опорних полігонах та стаціонарних постах засоби вимірювання розміщуються в польовій лабораторії Литвинова. Лабораторія дозволяє визначити і виконати: відбір з шурфів, котлованів і з поверхні землі проб грунту природної будови і природної вологості для визначення їх основних фізичних характеристик для компресійних випробувань і випробувань напросідання, фільтрацію та інші. Сушку зразків грунту в сушильній шафі, компресійні випробування, визначення об'ємної ваги грунту (у стані природної вологості), об'ємної ваги грунтового скелету природної вологості, ступінь вологості, пористості та коефіцієнта пористості, ступеня щільності піщаних грунтів, пластичності глинистих (зв'язкових) грунтів (межі розкочування, межі текучості і числа пластичності), гранулометричного складу піщаних (сипучих) грунтів, кута природного укосу піщаних грунтів у сухому стані і під водою, відносної просадочності макропористих грунтів, коефіцієнта ущільнення, коефіцієнта фільтрації, максимальної молекулярної вологоємності.

Відбірники повітря «Компонент» застосовують для циклічного відбору разових проб повітря у поглинальні прилади з метою подальшого визначення концентрацій газоподібних домішок. Повітровідбірник «Компонент» складається з вакуумного насоса і корпуса, у якому – реле часу, вакуумметр, система клапанів. При цьому забезпечується сталість витрати атмосферного повітря. Газоаналізатор - течошукач ДОЗОР-С-М, переносний багатокомпонентний газоаналізатор, газосигналізатори, течошукачі призначені для одночасного вимірювання концентрації від одного до п'яти компонентів газоповітряної суміші. Газоаналізатори - течошукачі обладнані: вбудованою світло-звуковою сигналізацією; цифровим дисплеєм з індикацією концентрації за кожним вимірюваним газом; системою автоматичного градуювання і встановлення «нуля»; змінними інтелектуальними датчиками; вбудованим мікронасосом для відбору проб газу з важкодоступних місць; вбудованим зарядним пристроєм з автоматичним відключенням після закінчення заряду акумулятора; системою архівування виміряних значень в режимі реального часу; вбудованим ІЧ-портом для виведення архівних даних на комп'ютер. Контрольовані компоненти: горючі гази і пари Cl2, CO, H2S, NH3, NO2, O2, SO2, СО2.

Аналізатор TROLL 9500 призначений для моніторингу широкого спектру параметрів якості води на основі найсучасніших датчиків і технологій. Розроблений як для короткочасного, так і для тривалого моніторингу TROLL 9500 може отримувати дані з 5 опціональних датчиків, а також зі вбудованих датчиків температури і барометричного тиску. Велика кількість опцій і версій комплектації приладу, істотно розширюють області застосування. Перелік вимірюваних параметрів: окислювально-відновний потенціал (Eh), водневий показник (рН), розчинений кисень, атмосферний тиск, загальна мінералізація, електропровідність, рівень води, температура, каламутність, хлориди, амоній, нітрати і т.д.

Програма облаштування та обладнання пунктів отримання інформацій наведена у додатку Ж.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Переглядів: 21 | Додав: zirka_cikavo | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar