*[Цікаво про Цікаве ]*
Головна » 2018 » Березень » 8 » Порівняльний аналіз
15:11
Порівняльний аналіз

№ п/п

Назва показника

«Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно»

ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

1.

Органи реєстрації прав власності

Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації,  підготовлених  тим БТІ,  реєстратор  якого  проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.  Держателем Реєстру прав є Міністерство юстиції України, яке забезпечує його функціонування.

Адміністратором Реєстру прав  є  державне  підприємство "Інформаційний  центр"  Міністерства юстиції України,  що здійснює заходи зі  створення  та  супроводження  програмного  забезпечення Реєстру   прав   та   відповідає   за   технічне   і  технологічне забезпечення,  збереження  та  захист  даних,   що   містяться   в електронній базі даних Реєстру прав.

 

 

Систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.

Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

2.

Державний реєстратор прав: права, обов’язки, порядок дії.

Реєстратором БТІ може бути громадянин України, який має
вищу юридичну освіту.

     Реєстратор БТІ самостійно:

     1) приймає на розгляд заяви про державну реєстрацію прав  та, у випадках, встановлених Положенням, зупиняє їх розгляд;

     2) приймає рішення про державну реєстрацію  прав,  відмову  в такій реєстрації;

     3) присвоює реєстраційний номер  об'єкту,  права  щодо  якого підлягають державній реєстрації;

     4) видає витяги про державну реєстрацію прав;

     5) робить  відмітку  (штамп)  про державну реєстрацію прав на правовстановлювальних  документах  (у  разі  проведення  державної реєстрації  права  власності  та  інших  речових  прав на нерухоме майно);

     6) відкриває і закриває розділи Реєстру прав;

     7) відкриває, веде та закриває реєстраційні справи;

     8) надає   інформацію  з  Реєстру  прав  у  формі  витягу  та інформаційної довідки або відмовляє у її наданні;

     9) здійснює інші повноваження, передбачені Положенням.

 

Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов’язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Нотаріус як спеціальний суб’єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

3. Державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У такому разі державна реєстрація прав проводиться іншим державним реєстратором органу державної реєстрації прав.

4. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

 

3.

Відмінності у порядку проведення державної реєстрації права власності.

Нова система передбачає, що всі речові права як на земельні ділянки, так і на об’єкти, що розташовані на них, відображатимуться в одному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тепер у законі „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” чітко визначено, що його дія також поширюється на державну реєстрацію прав на об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень.
Закріплена можливість подання документів на державну реєстрацію прав як у паперовій, так і в електронній формі. Останні можна подавати до органу державної реєстрації прав вже з 1 січня наступного року.

Спрощення процедури реєстрації речових прав, насамперед, полягає у тому, що в розумінні закону „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” нотаріус – це спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Він здійснює всі функції державного реєстратора, крім ведення реєстраційних справ щодо об'єктів нерухомого майна та видання свідоцтв про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 закону (на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна тощо). Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.
Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього закону. Проте дія цього положення не розповсюджується на випадки, коли реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Закон також доповнено новою нормою відносно того, що державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об’єкта нерухомого майна.
Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) реєструється незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Це стосується навіть випадків, коли власником земельної ділянки та об’єктів нерухомості, розташованих на ній, є та сама особа. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.
Зазнав деяких змін перелік об’єктів нерухомого майна, стосовно яких проводиться державна реєстрація прав. Так, згідно з законом реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об’єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Державного реєстратора наділено відповідними повноваженнями під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитувати від уповноважених осіб, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Зазначені особи зобов’язані безоплатно протягом 3 робочих днів надати відповідні відомості, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

ержавна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у передбачених законом випадках. Державна реєстрація обтяжень, то вона проводиться на підставі заяви:
органу або посадової особи, якими встановлено обтяження;
особи, в інтересах якої встановлено обтяження;
або уповноваженої нею особи. Державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача. Така заява подається протягом 5 робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. Крім того, державна реєстрація припинення іпотеки може проводитись на підставі заяви державного виконавця, зокрема, у випадку придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Законом внесено зміни і в частині зупинення державної реєстрації прав та відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зокрема, виключено крадіжку, втрату документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно як підставу для зупинення державної реєстрації прав на такий об'єкт за заявою правоволодільця. Отже, наразі залишено єдину підставу для зупинення державної реєстрації прав, а саме – лише в разі прийняття рішення суду (в попередній редакції – ухвали суду) про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією таких прав.
Державний реєстратор приймає рішення про зупинення державної реєстрації прав у день отримання відповідного вердикту суду та письмово повідомляє про це заявника не пізніше наступного дня. Державна реєстрація зупиняється до скасування такого судового акта. До внесених змін у реєстратора після отримання відповідної заяви було 2 дні на прийняття рішення про зупинення державної реєстрації, яке діяло до усунення обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, або заяви правоволодільця про зняття зупинення державної реєстрації прав. Суттєво розширено і перелік підстав для відмови в державній реєстрації (ст. 24 закону).

відповідно до внесених змін нотаріус надає інформацію з реєстру у формі витягу з нього. Це відбувається в результаті проведення державної реєстрації прав під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.
Витяг з реєстру на підставі заяви зможуть отримати:
власник нерухомого майна;
особа, яка має речове право на чуже нерухоме майно;
спадкоємець (правонаступник - для юридичної особи), або уповноважені ними особи.
Якщо ж ідеться про державну реєстрацію іпотеки, обтяження доступ до таких відомостей зможуть отримати будь-які фізичні та юридичні особи.
У разі надання інформації про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельної ділянки зазначається цільове призначення такої земельної ділянки.
також уведено нові норми, які регулюють питання взаємодії органів державної реєстрації прав та державних виконавців у сфері державної реєстрації прав та надають державному виконавцю право користуватися реєстром під час примусового виконання рішень. Порядок доступу державних виконавців до реєстру встановить Міністерство юстиції.

Деякі нововведення набудуть чинності лише з 1 січня 2014 року. Зокрема, планується суттєве скорочення строків для державної реєстрації прав (надання відмови в ній), - з 14 до 5 робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та документів, необхідних для її проведення. Строк у 14 робочих днів залишиться тільки для випадків державної реєстрації права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Крім того, відповідні зміни в частині визначення повноважень нотаріусів у цій сфері, які набудуть чинності з 1 січня 2013 року, внесені й до закону „Про нотаріат”. Також вдосконалено порядок державної реєстрації земельної ділянки шляхом внесення змін закону „Про Державний земельний кадастр”. З метою належного ведення та функціонування кадастру, зокрема, виключено п. 11 позділу VII „Прикінцеві та перехідні положення” закону „Про Державний земельний кадастр”, яким установлено, що ведення кадастру в Києві буде здійснюватись до 1 січня 2020 року.

 

4.

Відмова в державній реєстрації права власності.

Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:

1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;

2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;

3 об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;

4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

 5 заявлене право вже зареєстроване;

6 не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт;

7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;

 8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження;

 9 відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

 

1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев’ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

{ Частину першу статті 24 доповнено пунктом 5-3 згідно із }
5-4) після завершення п’ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;


5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

3. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі, якщо об’єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів).

4. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
 

5.

Термін розгляду заяви про реєстрацію права власності та про надання витягу з реєстру.

Державна реєстрація прав або надання відмови в ній проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з моменту прийняття реєстратором БТІ заяви про державну реєстрацію прав, без урахування терміну проведення технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації

Реєстратор БТІ протягом чотирнадцяти робочих днів з дня прийняття заяви про надання витягу з Реєстру прав чи письмового запиту про надання інформаційної довідки з Реєстру прав надає витяг чи інформаційну довідку з Реєстру прав або приймає рішення про відмову в їх наданні.

 

Розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
Державна реєстрація іпотек, надання відмови в ній проводиться в строк, що не перевищує одного робочого дня.

Переглядів: 265 | Додав: zirka_cikavo | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar