*[Цікаво про Цікаве ]*
Головна » 2018 » Березень » 8 » ПРИРОДНІ ТА ТЕХНОГЕННІ УМОВИ ОБ’ЄКТА МОНІТОРИНГУ
14:37
ПРИРОДНІ ТА ТЕХНОГЕННІ УМОВИ ОБ’ЄКТА МОНІТОРИНГУ

Планування системи моніторингових спостережень

 

Процес планування системи моніторингових спостережень зазвичай передбачає таку послідовність виконання основних комплексів робіт:

    • Районування території, типізацію об'єктів моніторингу;
    • Організацію мережі пунктів спостереження;
    • Визначення переліку пріоритетних показників стану довкілля;
    • Визначення раціональних технологій виконання робіт (польових, лабораторних, інформаційно-аналітичних, тощо);
    • Здійснення прийнятих програм і технологій робіт з наступним комплексним використанням результатів моніторингу (узагальненням, співставленням, картографуванням, інтерпретуванням , тощо).

Основна задача створення раціональної мережі спостережень для моніторингу навколишнього природного середовища полягає в районуванні території, яке дозволяє виявити і оцінити фактори, що впливають на первісне розповсюдження забруднюючих речовин та наступну їх міграцію і накопичення, що в свою чергу, необхідне для обґрунтування вибору  об'єктів спостереження з урахуванням мінімізації обсягів вимірів і забезпечення представницьких та рівноточних даних по всій території зони спостережень.

Оскільки охопити рівномірною мережею пунктів спостережень всю територію досліджень зазвичай неможливо, принципом побудови системи моніторингу є використання ієрархічно пов'язаних територіальних одиниць, на які поділяється вся контрольована територія, і вибір репрезентативних спостережних полігонів та стаціонарів (пунктів, місць, об'єктів ) спостережень. Значною мірою сама природа та система життєдіяльності суспільства визначили різні за розмірами та екологічною значимістю територіальні одиниці : ландшафти (географічні системи), заповідники, водозабірні басейни, басейни підземних вод, екзогенні утворення, міські агломерації, меліоративні системи, агропромислові комплекси тощо. [6]

 

2.3 Тематичне картографування для потреб моніторингу та охорони земель

2.3.1 Складання геоморфологічної карти

 

Геоморфологічна карта є плоскою графічною моделлю рельєфу території, відображаючи обриси, розташування, походження, вік та розвиток форм рельєфу.

Геоморфологічна карта складається шляхом зображення всіх мезоформ рельєфу (морфоскульптур) в межах контрольованої учбової території, а саме: річкових заплав, пагорбів і улоговин різного походження, лесових та зандрових рівнин (у тому числі терасових), ерозійних схилів, уступів надзаплавних терас, торфовищ, кінцевоморенних утворень, моренних, еолових, денудаційних тощо форм рельєфу в межах рівнин різного походження, водоерозійних форм рельєфу (долин малих річок, ярів, балок) тощо. [8]

Аналіз топологічної моделі рельєфу, та врахування віку та генезису четвертинних відкладів дозволило побудувати межі форм рельєфу.

На основі створеної геоморфологічної карти (див. графічні матеріали «Карта геоморфологічного районування») можна стверджувати, що переважає акумулятивний рельєф, який виражений через зандрові рівнини створені водно-льодовиковими потоками. Проте, значну частину території  займає  денудаційний  рельєф, який створений глибинною і бічною ерозією рік та силовими процесами. Глибинна і бічна ерозія рік в свою чергу розташовується на поверхнях скульптурних річкових терасах, на ерозійних схилах у розвитку та на денудаційно-ерозійних схилах річкових долин. Акумулятивний рельєф створений річковою акумуляцією на річкових терасах та  створених діяльністю вітру еолових рівнинах.

 

2.3.2 Складання карти ґрунтового покриву

 

Карта ґрунтів — це карта, на якій відображається поширення типів і різновидів ґрунтів на певній території. Вона укладається на основі результатів попередніх вишукувань за зразками, відібраними у пунктах, позначених відповідними цифрами на карті. [8]

Зробивши аналіз на основі карти грунтового покриву (див. графічні матеріали «Карта ґрунтового покриву»),  можна зробити висновок, що більша частина території покрита дерново-підзолистими глеюватими, ясно-сірими лісовими опідзоленими та алювальним лучно-болотними ґрунтами.

На півночі території переважаючими типами ґрунту є дерново - підзолисті грунти. Алювіальний лучно-болотний розміщені в заплавах річок та на заболоченій місцевості. На сході поширюється дерново-підзолистий глеюватий та дерново-підзолистий глеюватий малопотужний грунт. На заході ясно-сірий лісовий опідзолений середньо потужний та сірий лісовий грунти, на південь їх продовжують сірий лісовий гурнтово-глеюваті грунти. На південно західній частині знаходяться чорнозем звичайний та чорнозем типовий карбонатний глеюватий грунти. В заплаві річок сформувались також лучно-чорноземні грунти.

 

 2.3.3 Складання карти ґрунтово-геоморфологічного районування

 

Районування земель – це поділ території з урахуванням її природних та господарських умов на частини – регіони районування, які утворюють ієрархічну систему територіальних одиниць.

Оскільки охопити рівномірною мережею пунктів спостережень всю територію досліджень зазвичай неможливо, принципом побудови системи моніторингу є використання ієрархічно пов’язаних територіальних одиниць, на які поділяється вся контрольована територія, і вибір репрезентативних пунктів отримання інформації (ПОІ), а саме: спостережних полігонів, стаціонарів, постів, пунктів, об’єктів спостережень.

При складанні карти використовуємо наступну номенклатуру ієрархічно пов’язаних територіальних одиниць (регіонів), які виділяємо на карті за такими критеріями районування:

Ґрунтово-геоморфологічний район – це територія з одним типом рельєфу (рівнинний, хвилясто-горбистий, яружно-балковий тощо), з ґрунтами одного типу ґрунтоутворення (дерновий, підзолистий тощо) на четвертинних відкладах одного генезису (льодовикові, еолові тощо).

Ґрунтово-геоморфологічний підрайон – це територія в межах ґрунтово-геоморфологічного району у межах однієї форми рельєфу або ділянки з однотипним набором форм рельєфу, ґрунтом одного типу, на четвертинних відкладах однакового генезису.

Ґрунтово-геоморфологічний мікрорайон – це територія в межах ґрунтово-геоморфологічного підрайону у межах однієї або декількох суміжних форм рельєфу, що вирізняється за типом, або за відповідними ознаками підтипу та роду ґрунту, з однотипними умовами стоку і водного режиму.

Районування території виконується на підставі аналізу всього картографічного і семантичного матеріалу, при цьому використовуються топографічна карта, геоморфологічна карта і карта ґрунтового покриву. [8]

Територія поділена на два ґрунтово-гоеоморфологічні райони. Перший район в свою чергу поділений на дванадцять ґрунтово-гоеоморфологічних підрайонів. В другому районі виділено сім ґрунтово-гоеоморфологічних підрайонів та два мікрорайони. На досліджуваній території було виділено два ґрунтово-геоморфологічні райони. І район розташований на південно-західній частині, а ІІ район займає решту досліджуваної території, при цьому вони охоплюють всі ґрунти. Характеристика критеріїв районування наведені в додатку Б, а розміщення районів на карті ґрунтово-геоморфологічного районування (див. графічні матеріали «Карта ґрунтово-геоморфологічного районування»).

 

2.3.4 Складання карти господарського освоєння території та техногенного навантаження на середовище

 

Для побудови карти техногенного навантаження на середовище спочатку було здійснено оцінку господарська освоєності території. На території розміщені такі об’єкти   техногенного впливу та забруднення: цементний та цукровий заводи, водозабори, очисні споруди, звалище твердих побутових відходів, населені пункти, овочеві сівозміни, господарські двори, цукровий завод, автодороги, залізничні шляхи, вугільна шахта, АЗС.

При складанні карти техногенного навантаження на територію було відображено:

  • типи забруднення чи несприятливого впливу;
  • контури ореолів забруднення території, з врахуванням  формування первинного і вторинного полів забруднення відповідно до напрямків поширення забруднюючої речовини від кожного об’єкта.

Кожен з вищенаведених об’єктів техногенного впливу та забруднення створює певне техногенне навантаження на середовище і спричиняє:

1. Механічну дію

1.1.Статичне ущільнення – ущільнення ґрунту внаслідок ваги міської забудови. Показується на карті ореолом по межах населеного пункту згідно умовних позначень.

1.2.Віброущільнення – ущільнення ґрунту внаслідок дорожнього руху. Показується на карті смугами, відкладеними в обидві сторони від доріг з твердим покриттям, згідно умовних позначень.

1.3.Виробітка котлованів – зона порушення навколо кар’єрів. Показується на карті згідно умовних позначень навколо кар’єру.

2. Електромагнітну дію

2.1. Електричне поле, спричинене лініями електропередач. Показується на карті смугами, відкладеними в обидві сторони від ЛЕП та електрифікованих залізниць.

3. Хімічне забруднення, спричинене сільськогосподарською та промисловою діяльністю людини.

3.1. Забруднення пестицидами. Показується на карті на овочевій сівозміні та орних землях, згідно умовних позначень.

3.2. Вуглеводневе забруднення – поширюється за допомогою площинних водних потоків навколо АЗС.

3.3. Забруднення стічними водами, спостерігається в межах населених пунктів, господарських дворів та очисних споруд. Поширюється за допомогою площинних водних потоків.

3.4. Забруднення важкими металами, відбувається біля доріг з твердим покриттям, звалищ твердих побутових відходів, промислових підприємств (цементних заводів та ін.). Поширюється за допомогою вітру.

3.5. Нітратне забруднення спостерігається біля господарських дворів. Поширюється за допомогою площинних водних потоків.

4. Біологічне забруднення

4.1. Бактеріологічне забруднення поширюється в межах населених пунктів і навколо очисних споруд. Показується на карті ореолом на населеному пункті та очисних спорудах, згідно умовних позначень. Поширюється за допомогою площинних водних потоків.

4.2. Мікробіологічне забруднення спостерігається біля звалищ побутових відходів. Розділяють на сильне та слабке забруднення, яке поширюється в напрямку пануючих вітрів.

5. Гідродинамічна дія виникає біля водозаборів у зоні формування так званих «лійки депресії», яка має форму круга у плані. Показується на карті згідно умовних позначень навколо водозабору.

Окремі види поширення техногенного впливу та забруднення показується первинним та вторинним полями дії.

Виходячи з умов території було сформовано такі зони забурдення: -цементний  завод створив навколо себе забруднення важкими металами;- навколо цукрового заводу зафіксоване мікробіологічне забруднення; - АЗС   встановлене вуглеводневе; - навколо очисних споруд   забруднення стічними водами та бактеріологічне; - населені пункти формують  бактеріологічне забруднення, статичне ущільнення та забруднення стічними водами; - навколо звалища твердих побутових відходів шлейфом поширилось первинне і вторинне поле мікробіологічного забруднення; - овочева сівозміна забруднюється пестицидами та засолюється; -навколо водозабору спостерігаються гідродинамічна дія та засолення; - на орних землях  поширене пестицидне забруднення; - біля господарських дворів розповсюджується забруднення стічними водами та нітратне забруднення; - вздовж автодоріг поширені віброущільнення та забруднення важкими металами; - вздовж залізничних шляхів розповсюджується електричне поле. Наглядне зображення обєктів та зона впливу на навколишнє середовище показані на карті з відповідною легендою (див. графічні матеріали «Карта господарського освоєння території та техногенного впливу на середовище»).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Переглядів: 236 | Додав: zirka_cikavo | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar